Хто обов'язково отримує спадок
Закон закріплює право фізичної особи призначити спадкоємців шляхом складання заповіту і розподілити спадкове майно, майнові права та обов'язки на свій розсуд.
Але в статті 1241 Цивільного кодексу України визначено право певних осіб на отримання частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту і закон гарантує певну частку спадщини, званої обов'язкової.
Питання обов'язкової частки в спадщині є вельми важливим, оскільки всі ми можемо зіткнутися з проблемою розподілу спадщини померлого, і необхідно знати певні законодавчі аспекти для реалізації і захисту своїх прав.
Обов’язкові спадкоємці
Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині ще називають «обов’язковими спадкоємцями». Хоча для цивільного права характерна свобода спадкового розпорядження, але в даному випадку, вона обмежується правом осіб, які мають обов'язкову частку незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.
Тобто, якщо особа, яка не визначена в заповіті і якій померлий не заповідав нічого, відноситься до осіб, перелічених у статті 1241 Цивільного кодексу, то відповідно до закону вона буде мати право на отримання належної їй частки спадщини незалежно від змісту заповіту в розмірі половини частки, яка належала б при спадкуванні за законом (обов'язкова частка).
Перелік таких осіб, визначений 1241 статтею Цивільного кодексу України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає:
- неповнолітні діти спадкодавця;
- повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
- непрацездатні вдова (вдівець);
- непрацездатні батьки.
- черга спадкоємців
В першу чергу спадкоємців входять: діти спадкодавця, чоловік спадкодавця (то, з подружжя, який його пережив) і батьки спадкодавця.
Малолітніми є особи, які не досягли чотирнадцяти років, неповнолітніми є особи, які не досягли вісімнадцяти років. Непрацездатними вважаються жінки, які досягли 55 років і чоловіки - 60 років; інваліди I, II, III груп, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.
Повторюся ще раз і зроблю акцент на тому, що обов'язкова частка у спадщині визначається в розмірі половини від тієї частки, яка належала б кожному із спадкоємців, які мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.
Отже, знання про належну обов'язкову частку у спадщині допоможе уберегти в певних випадках свої права.