семейная юридическая служба
Василия МАСЮКА

Судова практика про звільнення з військової служби

Державний герб України

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р.                            м. Чернівці                    Справа №824/2769/14-а    

            

Чернівецький окружний  адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;  

секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.;

за участю:  

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача-1 - Нагорного О.О.;

представника відповідача-2 - Нагорного О.О.;

представника відповідача-3 - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_4 (позивач) до Вижницько-Путильского ОРВК Чернівецької області (відповідач-1), Чернівецького обласного військового комісаріату (відповідач-2), тимчасово виконуючого обов'язки командира Військової частини А2582 третьої батальйонної тактичної групи 80 окремої аеромобільної бригади - підполковника ОСОБА_5 (відповідач-3) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_4, з урахуванням змін та уточнень до позовної заяви від 19.09.2014 року, просив визнати протиправними дії Вижницько-Путильского ОРВК Чернівецької області з призову на військову службу ОСОБА_4 та зобов'язати командування в/ч А2582 звільнити ОСОБА_4 з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.04.2014 року він був призваний на військову службу Вижницько-Путильським ОРВК Чернівецької області та на даний час проходить службу у військовій частині В0377 (А2582) в м. Чернівці Чернівецької області.

До призову позивач не працював, утримував дружину та сина ОСОБА_6 2012 року народження та здійснював догляд за дідом ОСОБА_7 1929 р.н., який проживає разом з ним та потребує постійного стороннього догляду, за що з 2010 року отримував від Винницького районного відділу соцзахисту  компенсаційні виплати, як такий, що здійснював догляд за особою яка потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

З огляду на вказану норму, позивач вважає, що він незаконно призваний на військову службу, оскільки на момент призову здійснював догляд за своїм дідом ОСОБА_7, який потребує постійного стороннього догляду.

Відповідачі - 1, 2, не погоджуючись із позовними вимогами, надали до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначили, що ОСОБА_4 відповідно до Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року призваний на військову службу. Під час призову на військову службу, підстав щодо отримання відстрочки від призову у позивача не було, відповідних доказів які б звільняли позивача від призову ним представлено не було.

Крім того, відповідно до довідки виконавчого комітету Банилівської сільської ради у ОСОБА_7 1929 р.н., який є дідом ОСОБА_4, на даний час є двоє дітей: ОСОБА_8 1964 р.н. та ОСОБА_9 1958 р.н., які відповідно до чинного законодавства на момент мобілізації ОСОБА_4 могли здійснювати догляд за ОСОБА_7

З огляду на зазначене вважають, що позовна вимога позивача про визнання протиправними дій Вижницько-Путильського ОРВК з призову на військову службу військовослужбовця ОСОБА_4 не підлягає задоволенню. Окрім того зазначили, що звільнення військовослужбовців, які організаційно входять до особового складу військової частини В0377 (А2582) в компетенцію Чернівецького обласного військового комісаріату не входить.

Відповідач-3, не погоджуючись із позовними вимогами, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що ОСОБА_4 08.04.2014 року на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року був призваний Вижницько-Путильским ОРВК для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та направлений для проходження військової частини А2582.

Зазначив, що довідка ЛКК №1375 про те, що ОСОБА_7 1929 р.н. потребує постійного стороннього догляду, то дана довідка видана 24.06.2014 року, тобто після того, як ОСОБА_4 був призваний на військову службу та декілька місяців проходив військову службу в військовій частині В0377. Однак будь-яких доказів про те, що на момент його призову на військову службу, його дід ОСОБА_7 потребував постійної стороннього догляду та відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд позивач не надав. Окрім того, відповідно до наданих доказів у позивача є дружина ОСОБА_10, а також батьки, які могли б здійснювати догляд за його дідом у разі відсутності позивача.

З огляду на наведене вважає, що позовні вимоги позивача про звільнення ОСОБА_4 з військової служби  не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області        10.02.2004 р.) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_11 р.н.), що підтверджується  паспортом та свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 від 19.01.2011 року (а.с.21) та є батьком ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_12 р.н.), що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 (а.с.22).

Відповідно до Довідки Комунальної медичної установи "Міська стоматологічна поліклініка" від 23.06.2014 року №477 ОСОБА_10 з 19.04.2012 року по 17.02.2015 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.23).

08.04.2014 року на підставі Указу Президента України № 303 від 17.03.2014 року "Про часткову мобілізацію", позивач призваний і направлений Вижницько-Путульським ОРВК Чернівецької області на військову службу у військову частину А2582, що підтверджується Військовим квитком Серії НОМЕР_5 (а.с. 8-10). Наказом командира військової частини А2582 від 08.04.2014 року №69 ОСОБА_4 - командира 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу  розвідувальної роти  військової частини А2582 наказано вважати таким, що з 08.04.2014 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 685 грн на місяць. Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 125% місячного грошового забезпечення, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу (грошового забезпечення) з урахуванням окладу за військовим звання та надбавки за вислугу років та грошову винагороду в розмірі 60% (а.с. 71-75). Грошове забезпечення ОСОБА_4 при військовій частині А2585 за квітень-вересень 2014 року становило 15998,89 грн (а.с. 110).

З 01.05.2014 року військова частина А2582 переведена на штат військового часу та перейшла на умовне найменування "Військова частина польова пошта В0377" (а.с. 88).

Вважаючи дії щодо призову на військову службу протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Вижницького управління праці та соціального захисту населення від 05.07.2010 року ОСОБА_4 було призначено виплату компенсації, як особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за ОСОБА_7, що досяг 80-річного віку з 15.06.2010 року по 01.01.2047 рік (а.с.121).

27.03.2014 року позивач звернувся до Вижницького управління праці та соціального захисту населення із заявою про припинення виплати допомоги по догляду за пристарілим ОСОБА_7 в зв'язку з переоформленням на іншу особу (а.с.124). На підставі вказаної заяви, розпорядженням Вижницького управління праці та соціального захисту населення від 28.03.2014 року закрито особову справу ОСОБА_4 №801767 від 01.04.2014 року у зв'язку з переоформленням на іншу особу з 28.03.2014 року (а.с.125). Відповідно до довідки Центру по нарахуванню пенсій Вижницького районного відділу соціального захисту від 16.07.2014 року №214 позивачу виплачувались виплати працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за особою похилого віку, що досягла 80-річного віку з червеня 2010 року по липень 2014 року на загальну суму 633,63 грн (а.с.18).

З матеріалів справи також встановлено, що 17.04.2014 року ОСОБА_7 звернувся до Вижницького управління праці та соціального захисту із заявою про призначення допомоги по догляду за ним ОСОБА_4 (а.с.130). Відповідно до довідки Виконавчого комітету Банилівської сільської ради Вижницького району №908 від 17.04.2014 року ОСОБА_4 ніде не працював та не працює по даний час, трудової книжки немає, ІТД не займається, не навчається, здійснює догляд за ОСОБА_7 (а.с.129).

18.04.2014 року ОСОБА_4 звернувся до Вижницького управління праці та соціального захисту населення із заявою про призначення усіх видів соціального допомоги, компенсацій, субсидій та пільг (а.с.127-128).

Рішенням Вижницького управління праці та соціального захисту населення про призначення допомоги від 28.04.2014 року ОСОБА_4 призначено  виплату компенсацій працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за особою похилого віку ОСОБА_7, що досяг 80-річного віку з 18.04.2010 року по 02.01.2047 рік (а.с. 126).

Відповідно до довідки Центру по нарахуванню пенсій Вижницького районного відділу соціального захисту від 20.10.2014 року №476 позивачу виплачувались виплати, як працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за особою похилого віку, що досягла 80-річного віку з квітня по вересень 2014 року на загальну суму 79,87 грн (а.с.120).

Відповідно до Довідки ЛКК №1375 від 24.06.2014 року ОСОБА_7 потребує постійного стороннього догляду (а.с.17).

14.07.2014 року комісією військового комісаріату Вижницько-Путильського ОРВК проведено перевірку сімейно-майнового стану сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 За результатами перевірки складено акт №911 за висновками якого підстав для його звільнення з військової служби немає. При цьому, враховуючи матеріальні умови проживання сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4, який здійснює догляд за дідом ОСОБА_7, що потребує постійного стороннього догляду, а дружина перебуває в декретній відпустці, військовий комісар Вижницько-Путильського ОРВК клопотав про включення його в першочергове звільнення, в разі оголошення Президентом України демобілізації (а.с.11-13).

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, зареєстрованого Банилівською сільською радою, Винницького району, Чернівецької області за №619 від 28.07.2014 року ОСОБА_4 зареєстрований та проживає у с. Банилів, здійснює догляд за престарілим дідом ОСОБА_7 (а.с.14-16).

Як встановлено з повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб та про народження, ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_13 р.н.) та ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_14 р.н.) є батьками позивача (а.с. 21, 142 - 143) та проживають в АДРЕСА_2 що і не заперечувалось представником позивача в ході судового розгляду.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Слобода-Банилівської сільської ради №4 від 20.10.2014 року ОСОБА_9 працює в Слобода-Банилівській сільській раді Вижницького району Чернівецької області на посаді землевпорядника з 04.05.2001 року.

Відповідно до запису актів про народження дитини та про шлюб встановлено, що батьками ОСОБА_9 (мати позивача) є ОСОБА_7 та ОСОБА_14, які зареєстровані і проживають по АДРЕСА_3 (а.с.138-139), у яких народилось двоє дітей, а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_15 (ІНФОРМАЦІЯ_15 р.н.), яка одружена з ОСОБА_16 та проживають у м. Кривий Ріг (а.с.134-141).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_4, зареєстрованого Банилівською сільською радою, Винницького району, Чернівецької області 20.10.2014 року за №87 комісією встановлено склад його сім'ї: дід - ОСОБА_7 1929 р. н., баба - ОСОБА_14 1925 р.н. Місце роботи - не працює, служить в армії. Пенсію не отримує. Здійснює догляд за дідом ОСОБА_7, який в даний час потребує стороннього догляду. Баба ОСОБА_14 1925 р.н. в даний час тяжко хвора і здійснювати догляд за чоловіком немає можливості. У господарстві утримують одну корову, дві свині, домашня птиця. Висновок комісії - звернути увагу на умови проживання (а.с.145).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавств та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (Закон №2232-XII).

Статтею 1 цього Закону визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до положень ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону №2232-XII (в редакції чинній на момент призову позивача на військову службу) призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від         21.10.1993 року № 3543-XII (Закон № 3543-XII).

Законом № 3543-XII визначено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Абзацом 4 статті 1 Закону №3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону №3543-XII).

Пунктом 1 Положення про військові комісаріати, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 р. № 389, визначено, що військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.

Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Положення завданням військових комісаріатів є проведення призову громадян на військову службу у мирний і воєнний час, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів.

Указом Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року №303/2014 оголошено та проведено часткову мобілізацію, в тому числі на території Чернівецької області.

У зв'язку з частковою мобілізацією оголошеною  Указом Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року №303/2014 08.04.2014 року ОСОБА_4 був призваний і направлений Вижницько-Путульським ОРВК Чернівецької області на військову службу у військову частину А2582.

Частиною 7 ст. 252 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року визначено, що військовослужбовці, які переміщуються на інші посади за штатами воєнного часу, а також військовозобов'язані, приписані на посади до військових частин, приступають до виконання обов'язків за цими посадами з моменту їх призначення наказами по строковій частині відповідно до мобілізаційного призначення.

З матеріалів справи встановлено, що командиром військової частини А2582 було видано наказ №69 від 08.04.2014 року, яким громадянина ОСОБА_4 призначено на посаду командира 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу  розвідувальної роти  військової частини А2582  та наказано вважати таким, що з 08.04.2014 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.

Вичерпний перелік обставин для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначено Законом № 3543-XII.

Так, відповідно до ст. 23 цього Закону (в редакції, чинній на час призову позивача на військову службу) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

З аналізу наведеної норми, суд приходить до висновку, що особа не підлягає призову на військову службу, якщо вона на момент призову її на військову службу, зокрема, доглядає за особою, яка його потребує, а також у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про протиправність дій Вижницько-Путульського ОРВК Чернівецької області з призову на військову службу, позивач вказував, що він не може проходити військову службу, оскільки здійснює догляд за своїм дідом ОСОБА_7 (1929 р.н.), який потребує постійного стороннього догляду.

ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_10, паспорт серії НОМЕР_6 виданий Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області) зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 (а.с.19-20).

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Вижницького управління праці та соціального захисту населення від 05.07.2010 року позивачу було призначено виплату компенсації, як особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за ОСОБА_7, що досяг 80-річного віку з 15.06.2010 року по 01.01.2047 рік (а.с.121).

27.03.2014 року позивач звернувся до Вижницького управління праці та соціального захисту населення із заявою про припинення виплати допомоги по догляду за пристарілим ОСОБА_7 у зв'язку з переоформленням на іншу особу (а.с.124). На підставі вказаної заяви, розпорядженням Вижницького управління праці та соціального захисту населення від 28.03.2014 року закрито особову справу ОСОБА_4 №801767 від 01.04.2014 року у зв'язку з переоформленням на іншу особу з 28.03.2014 року (а.с.125). Відповідно до довідки Центру по нарахуванню пенсій Вижницького районного відділу соціального захисту від 16.07.2014 року №214 позивачу виплачувались виплати працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку, що досягла 80-річного віку з червеня 2010 року по липень 2014 року на загальну суму 633,63 грн (а.с.18).

З матеріалів справи також встановлено, що 17.04.2014 року ОСОБА_7 звернувся до Вижницького управління праці та соціального захисту із заявою про призначення допомоги по догляду за ним ОСОБА_4 (а.с.130).

18.04.2014 року ОСОБА_4 звернувся до Вижницького управління праці та соціального захисту населення із заявою про призначення усіх видів соціального допомоги, компенсацій, субсидій та пільг (а.с.127-128).

Рішенням Вижницького управління праці та соціального захисту населення про призначення допомоги від 28.04.2014 року ОСОБА_4, після його призову на військову службу, призначено виплату компенсацій, як особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку ОСОБА_7, що досяг 80-річного віку з 18.04.2010 року по 02.01.2047 рік (а.с.126).

Відповідно до довідки Центру по нарахуванню пенсій Вижницького районного відділу соціального захисту від 20.10.2014 року №476 позивачу здійснювались виплати, як особі, що не працює і здійснює догляд за особою похилого віку ОСОБА_7 з квітня по вересень 2014 року на загальну суму 79,87 грн (а.с.120).

З вищезазначеного слідує, що на дату призову і направлений Вижницько-Путульським ОРВК Чернівецької області ОСОБА_4 на військову службу у військову частину А2582 (08.04.2014 року) останній не здійснював догляд за ОСОБА_7, оскільки Вижницьким управлінням праці та соціального захисту населення згідно заяви позивача від 27.03.2014 року йому припинено виплату допомогу по догляду за ОСОБА_7 у зв'язку з переоформленням на іншу особу. В той же час, рішенням Вижницького управління праці та соціального захисту населення про призначення допомоги від 28.04.2014 року ОСОБА_4 з 18.04.2014 року призначено виплату компенсацій, як особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку ОСОБА_7, тобто після його призову на направлення на військову службу.  

Дослідженням письмових доказів по справі встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_14, які зареєстровані і проживають в с. Банилів мають двоє дітей, а саме: доньку - ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_14 р.н.), яка  одружена з ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_13 р.н.) та проживають в АДРЕСА_2 та доньку -  ОСОБА_15 (ІНФОРМАЦІЯ_15 р.н.), яка одружена з ОСОБА_16 та проживають у м. Кривий Ріг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що є інші особи, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_7 1929 р.н.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що з моменту мобілізації позивача (08.04.2014 року) по день розгляду справи у суді за ОСОБА_7 та ОСОБА_14 здійснює догляд їхня донька  - ОСОБА_9, яка є матір'ю ОСОБА_4

Суд критично оцінює надані позивачем докази, стосовно того, що він був постійно зайнятим доглядом за ОСОБА_7 після 28.03.2014року, оскільки вони були видані після призову позивача на військову службу з 08.04.2014року та не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позивач не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки на момент його призову були інші особи, які могли здійснювати догляд за ОСОБА_7 Доводи позивача, якими обґрунтовано позовні вимоги, не підтверджують наявність у нього обставин для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а тому суд вважає, що дії Вижницько-Путильського ОРВК Чернівецької області щодо призову позивача на військову службу є правомірними, а позовна вимога щодо визнання їх протиправними є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання командування військової частини А2582 звільнити його з військової служби, суд зазначає наступне.

          Підстави для звільнення з військової служби передбачені Законом № 2232-XII. Зокрема, п.п. "ґ" ч.2 ст.26 Закону №2232-XII передбачено, що звільнення зі служби військовослужбовців, призваних на військову службу в особливий період, проводиться у разі оголошення демобілізації у строки, встановлені Президентом України.

Відповідно до ч.8 ст.26 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на момент розгляду справи в суді) під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці:

1) з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини:

а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу; в) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; г) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; д) у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань; е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків.

Оскільки підстави, на які посилається позивач, зазначеною нормою Закону не передбачені, а перелік підстав для звільнення є виключним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби під час дії особливого періоду внаслідок необхідності останнього здійснювати догляд за дідом ОСОБА_7, яка потребує стороннього догляду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд також враховує, що на момент розгляду справи в суді Президентом України не оголошено демобілізацію.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачами під час вчинення оскаржуваних дій та прийнятих рішень, відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7186158160-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький  окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                      В.О. Григораш

Повний текст постанови складено 10.11. 2014 року (09.11.2014 року - вихідний день).

джерело http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41629869 

Видео

Отзывы клиентов
Отзывы клиентов
 Василий Масюк - интервью с судьей Верховного Суда
Василий Масюк на канале Интер
 Василий Масюк - интервью с чемпионом мира
Вебинар семейного адвоката Василия Масюка "5 секретов гармоничных отношений в браке"
 Василий Масюк о том, почему нужно дружить с соседями
Василий Масюк о брачном договоре
Василий Масюк о ювенальной юстиции