Адвокат без карманів: історія однієї справи
Коли я був адвокатом лише пару місяців я взявся захищати в кримінальній справі одного клієнта.
Його обвинувачували в вчиненні особливо тяжкого злочину, і, на жаль, всі мої колеги, у тому числі й слідчий, були переконані у його вині. Проте я не міг залишити його без допомоги, а себе без гонорару))
Мене тоді лякали історії про те, як міліціонери могли "підкинути" докази, однак, я не здався, навіть коли довелося відправитись в царство мертвих - в кабінет слідчого цілого обласного управління міліції. Відвідував я його в одязі без карманів, щоб нічого не могли мені підсипати, бо як юрист на той час я був мало кому відомий))
Багато хто думав, що я зайво ускладнюю справу - мені довелося протистояти їхньому переконанню у винуватості, влаштовуючи не одну промову в кабінеті слідчого, наполягаючи на необхідності проведення експертизи. Я вірив у невинуватість мого клієнта і намагався переконати слідчого, що засудження невинуватої людини до 10 років ув'язнення буде моральною помилкою.
- 🎓 Уявляйте юридичну справу як маршрут: не вся дорога одразу, а лише наступний крок.
У мене було припущення, що злочин було зфабриковано опером міліції, який хотів продати справу моєму клієнту, але справа набула публічного розголосу, бо начальник управління (який ні слухом ні духом про замисел підлеглого) дав йому премію за виявлення такого злочину і тому опер, як ні в чому не бувало, передав матеріали слідчому.
Слідчому я також розповів про своє припущення, що його хочуть використати і що це була справа на продаж, а опер, як карманник, намагався вкрасти справедливість, яку я пробував донести слідчому.
Слідчий здавався господарем царства мертвих, де правда та справедливість не мали значення.
На щастя, моя чарівна стратегія заїждженої платівки була вдалою.
Нарешті, як в казці, світло пробилося крізь темряву - слідчий, щоб я відстав від нього, погодився призначити експертизу, і експертиза дала свій висновок на користь мого клієнта. Я відчув полегшення.
Ps. Через кілька років я зустрів цього слідчого знову, але вже в іншому контексті. Він був не слідчим, а підприємцем, який знімав офіс у тому самому офісному центрі, де і я. Нам було морально комфортно, адже ми обоє зробили все можливе, щоб невинувата людина не опинилася за ґратами. І хоча ми колись були по різні боки барикад, тепер ми обоє розуміли, що зробили вірне рішення.
Навіть коли все здається проти вас, зберігайте віру в справедливість і продовжуйте боротися за те, в що ви вірите; чи не це робить нас сильнішими та кращими людьми?
