Ювенальна юстиція в Україні
Ювенальна юстиція (Juvenile Justice) з англійської мови означає «правосуддя для неповнолітніх».
Системою ювенальної юстиції є сукупність державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств і державних установ, посадових осіб, недержавних некомерційних організацій, які на основі встановлених законом процедур здійснюють дії, націлені на забезпечення і реалізацію прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх.
Кримінальна ювенальна юстиція
Кримінальна юстиція щодо неповнолітніх - це система засобів допомоги дітям, які конфліктують з законом. Вона передбачає створення спеціальної юстиції і спеціальних судів для неповнолітніх, які при розгляді справ враховували б додаткові права і гарантії для дітей. В ідеалі поряд з ювенальної юстицією повинна впроваджуватися служба пробації - орган, який спостерігає за відбуванням альтернативних, нетюремних видів покарання неповнолітніми (і не тільки), а після відбування покарання допомагає дітям і підліткам повернутися до нормального життя в суспільстві.
До складу ювенальної системи входять уповноважені з прав дитини, інститут ювенального суду з супутніми органами ювенальної юстиції, інфраструктура соціальних установ і інститут соціальних працівників.
Ювенальна юстиція в Україні
В Україні, норми ювенальної юстиції вже прописані в законодавстві. Статті Конвенції ООН про права дитини, яка визнається одним з фундаментальних ювенальних документів, давно представлені в українському законодавстві. Згідно закону, при ратифікації Україною міжнародного законодавства (в даному випадку Конвенції ООН про права дитини) воно визнається таким, що є частиною вітчизняного законодавства. Норми міжнародних документів мають перевагу перед нормами українських законів.
У статті 164 Сімейного кодексу прописані підстави для позбавлення батьківських прав. Наприклад, не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
