Законодавче регулювання сурогатного материнства в Україні
Сучасне досягнення медицини дозволяє особам, які за певних умов не можуть мати дітей, використовуючи програми допоміжних репродуктивних технологій, насолодитися радістю батьківства. Однак, досягнення медицини і науки випереджають морально-правовий розвиток суспільства.
Законодавство
В Україні сурогатне материнство регулюється нормами Сімейного кодексу (далі - СК), Цивільного кодексу (далі - ЦК), Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини», Наказу Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій »N 771 від 23.12.2008, Наказу Міністерства юстиції України« Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні »N 52/5 від 18.10.2000.
Про поняття
Аналіз нормативного матеріалу дозволяє сказати, що питання сурогатного материнства в Україні врегульовано дуже вузько. Зараз відсутнє нормативне закріплення поняття «сурогатна мати».
Згідно ч. 2 ст. 123 СК, в разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком і жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 139 СК, жінка, яка вважає себе матір'ю дитини, має право пред'явити позов до жінки, яка записана матір'ю дитини, про визнання свого материнства. Оскарження материнства не допускається у випадках, передбачених частинами другою і третьою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, законодавець забезпечив захист прав біологічних батьків і дитини. Згідно з пунктом 2.2. Правил в разі народження дитини жінкою, якій було імплантовано зародок, зачатий подружжям, реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на імплантацію. У цьому випадку, одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається засвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини. Тобто процедура реєстрації батьківства більш-менш визначена.
Який договір укладати
Виникає питання, як регулювати правовідносини між подружжям і сурогатною матір'ю.
В теорії цивільного права немає єдиної точки зору щодо сутності та правової природи договору про виношування дитини сурогатною матір'ю.
Найбільш поширеною є точка зору, що до таких правовідносин слід застосовувати положення договору про надання послуг, а також загальні положення про договір.
У договорі між сурогатною матір'ю і подружжям повинен вказуватися предмет договору, права і обов'язки сторін (право подружжя на інформацію про фізичний і психічний стан сурогатної мати, її вік, про перебіг вагітності, право сурогатної матері на відшкодування своїх особистих і побутових витрат, пов'язаних з виконанням договору та інші права і обов'язки), компенсацію витрат сурогатної матері на медичне обслуговування, обстеження, умови і порядок виконання договору, порядок розрахунків, термін дії договору, відповідальність сторін у разі невиконання або неналежного виконання умов договору ті інше.
Отже, дані правовідносини вимагають більш детального правового регулювання, для забезпечення прав та інтересів сторін і дитини.
На нашу думку потрібно закріпити юридичне поняття «сурогатна мати» і визначити окремий вид цивільно-правового договору з детальною регламентацією його змісту.
