Щеплення

Останнім часом все частіше і частіше батьки відмовляються робити своїм дітям щеплення, що безпосередньо пов'язано з їх можливими негативними наслідками.

Однак відсутність щеплень часто веде до певних законодавчих обмежень, одним з яких може бути неможливість влаштувати дитину в дитячий заклад. Тому нерідко виникають питання щодо правомірності такої відмови. Ситуація ускладнюється тим, що фактично батькам доводиться вибирати між можливістю здобуття дітьми дошкільної освіти та ризиком можливого захворювання яке може принести за собою чергове щеплення.

Відсутність щеплень при прийомі дітей в дитячі установи

Аналіз чинного законодавства з цього приводу дає підстави вважати, що воно регулює це питання досить неоднозначно. Навчальні заклади, а також медичні установи при прийомі дітей в дитячі установи вимагають обов'язкової наявності всіх щеплень передбачених календарем щеплень, який на сьогодні закріплено в Наказі Міністерства охорони здоров'я «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09. 2011 року N 595 посилаючись при цьому на ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», яка з цього приводу зазначає, що: «Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється».

Однак цей закон містить і протилежні по правовим значенням норми вказуючи в ст. 12, «Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою ... Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку ..., щеплення проводяться за згодою їх батьків. Осіб у віці від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років профілактичні щеплення проводяться за їх згодою та за згодою батьків ... ».

Крім того, міжнародне законодавство, яке регламентує це питання, містить подібні норми передбачаючи добровільність проведення цієї процедури.
Тобто на сьогодні виникла правова колізія між законодавчими нормами, які фактично по-різному регулюють дане питання, що безпосередньо вимагає приведення законодавчих актів у відповідність один одному.

Фактично в цій ситуації в протиріччя вступають два передбачені як Конституцією України, так і іншими законами права: право на освіту і право на медичну допомогу, оскільки реалізація останнього обмежує застосування попереднього права, що в такій ситуації не допускається. На підтвердження цього Конституційний Суд України в своєму рішенні від 04.03.2004 № 5-рп / 2004 (справа про доступність і безоплатність освіти) зазначив, що доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту ... означає, що нікому не може бути відмовлено в праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.

Крім того Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину, яка була ратифікована Україною 22.03.2002 в статті 5 передбачає, що будь-яке втручання в сферу здоров'я може здійснюватися тільки після добровільної та свідомої згоди на нього відповідної особи, а в частині 2 статті 6, якщо відповідно до законодавства неповнолітній не здатний дати свою згоду на втручання, таке втручання може здійснюватися тільки з дозволу його представника або органу влади, або особи або установи, визначених законом ».
Згідно ж зі статтею 2 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини: «Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту».

Згідно ж зі статтею 9 Конституції України: чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Фактично проаналізовані законодавчі положення є взаємовиключними, адже зовсім по-різному регулюють одні й ті ж питання, що на практиці породжує негативні наслідки у вигляді протилежної правозастосовчої практики.

Таким чином на сьогодні питання обов'язковості щеплень і правового значення їх відсутності, зокрема при прийомі дітей в дитячі установи залежить тільки від волі батьків, хоча звичайно в разі відмови від них, проблем з боку навчальних закладів істотно збільшиться, однак грамотні і знаючі юристи завжди можуть допомогти у вирішенні складних питань.