Про обов'язок дитини піклуватися про своїх батьків

Здавалося б, прописна істина: «В сім'ї всі піклуються одне про одного». І це дійсно так.

Батьки піклуються про своїх дітей, бабусі-дідусі про онуків, молодші доглядають за літніми людьми. Ми звикли до того, що старші опікуються молодших, оберігають їх і захищають. Однак в сімейному житті іноді виникають ситуації, коли члени родини міняються місцями і вже не батьки повинні піклуватися про дітей, а навпаки. Це не тільки питання моралі, а й передбачена в законодавстві норма.

Сімейним кодексом України передбачено обов'язок дитини, повнолітніх дочки та сина піклуватися про своїх батьків, піклуватися і надавати їм допомогу. Важливим моментом є те, що цей обов'язок може покладатися як на неповнолітніх, так і повнолітніх дітей. Останні ж, у свою чергу, можуть звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законних представників без спеціальних на те повноважень.

Існує також спеціальний механізм, який забезпечує права батька і матері, в разі, якщо діти з тих чи інших причин не бажають виконувати свої обов'язки. У такому випадку кошти на утримання потребує боку можуть стягнути згідно з рішенням суду.