Вирішення спору за місцем проживання дитини органами опіки

Згідно п. 72 Постанови Кабінету Міністрів щодо Питань діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини, для вирішення спору, який виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (при наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

При вирішенні спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей покликана захищати інтереси дитини на основі рівних прав і обов'язків матері та батька щодо дитини.
Співробітник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт обстеження житлово-побутових умов.

При вирішенні питання про визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

З ким не може бути визначено місце проживання дитини

Місце проживання дитини не може бути визначено з тим з батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.

Якщо встановлено, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної в м.Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини та подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.