Про додатковий строк прийняття спадщини

Справа про спадщину військового: як суд нагадує, що держава існує не лише для штрафів

У травні 2024 року один зі міськрайонних судів Полтавської області ухвалив одне з тих рішень, яке чиновники не дуже люблять цитувати, бо воно нагадує, що закон інколи працює не проти людини, а за неї.

До суду ми звернулися в інтересах військовослужбовця, учасника бойових дій, який, м’яко кажучи, мав дещо важливіші справи, ніж рахувати календарні дні шестимісячного строку для прийняття спадщини від бабусі. Людина воювала, була у відрядженнях, отримала поранення, лежала по госпіталях — усе це, як не дивно, не дуже сприяє походам до нотаріуса.

Зате сприяє отриманню від нотаріуса цінної поради: «Строк пропущено. Ідіть у суд».

🎓 Якщо виникає хаос — зупиніться і подумайте: які 3 речі зараз у моєму контролі?

І от суд, прислухаючись до наших паперів, вирішив включити не режим «формально вимагаємо папірець», а режим здорового глузду. Суддя встановила: так, строк пропущено; так, причини — поважні; так, військовослужбовець мав об’єктивні перешкоди, а отже держава повинна не карати, а відновити порушене право.

Суд прямо констатував: військова служба, бойові дії, поранення, численні госпіталізації — це істотні труднощі, які унеможливлювали своєчасне звернення за спадщиною.

І це не «відмовка», а реальність, підтверджена документами.

У результаті суд надав додаткові шість місяців, щоб військовий міг подати заяву про прийняття спадщини, — ситуація, яка давно мала б бути автоматичною нормою в умовах війни, але поки що доводиться доводити очевидне.

Це рішення — показовий приклад того, що інколи суди стають на бік живої людини, а не на бік абстрактних “строків”, які не можуть бути важливішими за життя, службу та поранення.

📌 Що ми робили як адвокати у цій справі

Ми:

зібрали повний пакет доказів військової служби, поранення і госпіталізацій;
відновили хронологію пересування клієнта по зонах бойових дій;
довели причинно-наслідковий зв’язок між обставинами служби і неможливістю звернення до нотаріуса;
підготували позовну заяву так, щоб суд не мав «маневру» для формальної відмови;
забезпечили розгляд справи без присутності самого військового — бо важливіші речі він робив на фронті.

Результат — повне задоволення позову.

🟦 Чому ця справа важлива

Бо сьогодні тисячі військовослужбовців опиняються в такій самій ситуації:
хтось не може поїхати до нотаріуса, хтось у лікарні, хтось в окопі, хтось у стабілізаційному пункті. І при цьому багато хто навіть не знає, що:

👉 спадковий строк можна поновити через суд, якщо є поважні причини.
👉 І військова служба — одна з найдоказовіших таких причин.
👉 А суди вже формують позитивну практику — якщо справою займається адвокат, який може показати картину комплексно, а не «принести одну довідочку».

📘 Висновок

Якщо дуже коротко: держава часом забуває, що її захищають живі люди, і вимагає від них дотримуватися строків так само педантично, як у мирний час. Добре, що є судові рішення, які цю амнезію лікують.

Адвокат у спадковій справі військового — це не про папери, а про те, щоб бойове поранення не ставало підставою втратити майно бабусі.